Page 61 - disertation_SLIEPKO_ROMAN
P. 61
61
1
ˆ
B k 0 t ˆ t t m t ˆ m e ik 0 t dt ,
а потім оцінки математичного сподівання й кореляційної функції, які мають
вигляд тригонометричних поліномів:
1 L
ˆ m
ˆ t m e ik 0 t , (1.89)
k
k 1 L
1 L
ˆ
ˆ
b , t B k e ik 0 t , (1.90)
k 1 L
де L і L – числа гармонічних складових, які враховуються у кожній з оцінок.
1
2
Такі оцінки називають компонентними [49, 97, 98]. За умови (1.84) і NT ,
N – натуральне число оцінка математичного сподівання (1.89) є незміщеною та
слушною, а оцінка кореляційної функції (1.90) – асимптотично незміщеною та
слушною.
Дискретні оцінки коефіцієнтів Фурʼє математичного сподівання (1.87) та
кореляційної функції (1.88) формуються на основі заміни інтегралів на
відповідні інтегральні суми:
K
ˆ m 1 1 e ik 0 nh ,
nh
k
K n 0
1
K
ˆ
B k 1 m nh nh ˆ rh n j h m n j h e ik 0 nh .
ˆ
K n 0
Тут h , K – натуральне число. Щоб уникнути похибок накладання першого
K
й другого роду крок дискретизації потрібно вибирати так, щоб задовольнялися
умови
h T , h T , (1.91)
2L 1 4L 1
2
1
Якщо ці умови виконуються, то вирази (1.89) і (190) можуть розглядатися як
інтерполяційні формули для відповідних оцінок [103].
Оцінки найменших квадратів знаходяться на основі мінімізації наступних
функціоналів [49, 99]:
1
ˆ
B k 0 t ˆ t t m t ˆ m e ik 0 t dt ,
а потім оцінки математичного сподівання й кореляційної функції, які мають
вигляд тригонометричних поліномів:
1 L
ˆ m
ˆ t m e ik 0 t , (1.89)
k
k 1 L
1 L
ˆ
ˆ
b , t B k e ik 0 t , (1.90)
k 1 L
де L і L – числа гармонічних складових, які враховуються у кожній з оцінок.
1
2
Такі оцінки називають компонентними [49, 97, 98]. За умови (1.84) і NT ,
N – натуральне число оцінка математичного сподівання (1.89) є незміщеною та
слушною, а оцінка кореляційної функції (1.90) – асимптотично незміщеною та
слушною.
Дискретні оцінки коефіцієнтів Фурʼє математичного сподівання (1.87) та
кореляційної функції (1.88) формуються на основі заміни інтегралів на
відповідні інтегральні суми:
K
ˆ m 1 1 e ik 0 nh ,
nh
k
K n 0
1
K
ˆ
B k 1 m nh nh ˆ rh n j h m n j h e ik 0 nh .
ˆ
K n 0
Тут h , K – натуральне число. Щоб уникнути похибок накладання першого
K
й другого роду крок дискретизації потрібно вибирати так, щоб задовольнялися
умови
h T , h T , (1.91)
2L 1 4L 1
2
1
Якщо ці умови виконуються, то вирази (1.89) і (190) можуть розглядатися як
інтерполяційні формули для відповідних оцінок [103].
Оцінки найменших квадратів знаходяться на основі мінімізації наступних
функціоналів [49, 99]: