Page 261 - ДисМокрий21

261

ознакою їх є наявність ділянки зразка, де швидкість поздовжньої акустичної

хвилі незначно змінюється на всій ділянці розтягу. За малих деформацій розтяг

відбувається приблизно рівномірно за довжиною зразка (рис. 5.15). За

подальшого розтягу деформація локалізується в певній області (рис. 5.14), в

якій починається руйнування.

Як показано вище, крім розглянутих механізмів зміни швидкості

акустичних хвиль певний вклад у зміну швидкості вносить і зміна структури та

створення напружень [20, 43]. Цей вклад може бути оцінено з допомогою

витримування зразка за температури > 0,4 T плав. На рис. 5.14, 5.15 показано

розподіли швидкості поздовжньої акустичної хвилі, виміряні після пластичного

деформування зразка, а також після наступного витримування його під дією

температури 650° С. За цієї температури зміна напруження та структура

відновлюються [43].

Як видно, з отриманих графіків у випадку досягнення значень деформацій

величиною ~16 %, за якої відбувається приблизно рівномірний розтяг зразка,

після термічної обробки швидкість зростає на ~ 0,1% (рис.5.15). У випадку

значень деформацій, які існують в області шийки, термічна обробка призводить

до росту швидкості на 0,3% (рис. 5.14). Таким чином, можна вважати, що

механізми зміни швидкості поздовжньої акустичної хвилі, спричинені

подрібненням зерен та напруженнями, можуть призвести до зменшення

швидкості на величину до 0,3 %.

Таким чином, для четвертої ділянки вплив структури і механічних

напружень становить близько -0,3%. Третя ділянка, як можна бачити на

рис. 5.14, характеризується зменшенням швидкості на величину близько -1%, а

вплив зміни структури і механічних напружень становить ~ -0,2 %. Отже,

вплив зміни залишкових механічних напружень та структури може призводити

до зміни швидкості поздовжньої акустичної хвилі 10–20 % від загальної зміни

швидкості Цей результат певним чином перекликається із висновком,

зробленим в праці [20]. В ній відмічено ріст швидкості акустичних хвиль у