Page 121 - ДисМокрий21

121

Френеля. Задавався гаусівський розподіл амплітуди електричного поля

електромагнітної хвилі на поверхні зразка згідно (2.6). Зміщення поверхні

зразка під дією ПАХ в певний момент часу задавалось виразом (2.9). Для

знаходження фази відбитої оптичної хвилі від поверхні зразка

використовували вираз [265]:

k a ye ikr
E( x , y )   E( x , y ) dx j , (2.15)
m
n
2 i i j r 2
 a
де E(x i,x j) – напруженість електричного поля електромагнітної хвилі, k −

хвильове число, y − відстань від поверхні зразка до поверхні, на якій

розраховується напруженість електромагнітної хвилі, r − відстань від ділянки

джерела випромінювання до ділянки поверхні, 2а − розмір поверхні зразка по

якому проводиться інтегрування. З допомогою виразу (2.15) знайдено

просторовий розподіл зміни фази оптичної хвилі, який виник внаслідок

зміщення поверхні зразка. Тобто, розраховували просторовий розподіл

величини δ в площині перед зразком:

δ = δ − δ , (2.16)
h
0

де δ h – фаза оптичної хвилі, відбитої від поверхні зразка за наявності

поверхневої акустичної хвилі, δ 0 – фаза оптичної хвилі, відбитої від поверхні

зразка за відсутності поверхневої акустичної хвилі.

Розрахунок проводи для моменту часу t = 0. Під час розрахунків приймали

амплітуду ПАХ 1 нм, довжинe оптичної хвилі 0,5 мікрометрів, параметр

розподілу у виразі (2.6) b = 2 мм. Просторовий розподіл зміни фази δ,

отриманий в результаті числових розрахунків, показаний на рис. 2.9. Графіки

приведені для різних довжин хвиль ПАХ

З отриманих графіків видно, що зміна фази хвилі внаслідок деформації

поверхні буде відновлюватися у фазі відбитої хвилі на певній відстані від