Page 117 - ДисМокрий21

117

частота смугового підсилювача дорівнює частоті ПАХ. Перед фотоприймачем

розміщали регульовану щілину, яка дозволяла змінювати ширину променя.

Зміна положення дзеркала інтерферометра в традиційних схемах

приводить до модуляції чутливості інтерферометра. Запропонована ж схема

детектування ПАХ дозволяє позбутися залежності чутливості від різниці ходу,

тобто положення дзеркала інтерферометра. Проводили дослідження залежності

сигналу з фотоприймача від величини ширини щілини за коливання дзеркала

інтерферометра. На поверхні фотоприймача формувалася інтерференційна

картина у вигляді періодичних смуг з періодом, що дорівнює довжині ПАХ.

Визначали глибину модуляції сигналу фотоприймача коливаннями дзеркала

інтерферометра. За глибину модуляції приймали величину:

i i 
G  max min , (2.14)
i max i  min

де і max, i min – максимальний та мінімальний сигнал з фотоприймача. Оскільки за

коливання дзеркала змінюється різниця ходу d, то це, як видно з рис. 2.6,
призводить до зміни чутливості інтерферометра. Мета експерименту полягала в

тому, щоб показати, що запропонована схема вимірювань може бути стійкою
вібрацій. З допомогою нахилу дзеркала інтерферометра створювали періодично

модульовану інтерференційну картину, яка формувалась на чутливій ділянці
фотоприймача. Вибирали такий кут нахилу дзеркала інтерферометра, за якого

ширина інтерференційної смуги дорівнювала довжині ПАХ. Згідно з рис. 2.6 в

цьому випадку залежність чутливості від величини d визначали шириною

оптичного пучка і за умови r > Λ чутливість не залежить від різниці ходу d. Для

перевірки цієї залежності проводили реєстрацію ПАХ за різних значень

ширини щілини. Частоту коливання дзеркала інтерферометра визначали

резонансною частотою п’єзоелектричної кераміки, на яку кріпили дзеркало.