Page 142 - РОЗДІЛ 1

142

якраз є підтвердженням різного ступеня їх дефектності, а відтак і різних значень

ефективних коефіцієнтів дифузії у них та різного ступеня наводнення.

Особливістю зазначених трубних сталей є їх добра зварність. Згідно техноло-

гії зварювання основною вимогою є рівномірність зварного з’єднання з основним

металом і відсутність дефектів у зварному шві [229]. Для цього механічні власти-

вості металу шва і навколошовної зони повинні бути не нижче нижньої межі

механічних властивостей основного металу. Під час зварювання таких сталей шви

не повинні мати тріщин, непроварів, пор, підрізів тощо. Геометричні розміри і

форма швів повинні відповідати стандартам, що регламентують зварювання. За

зварювання низьколегованих сталей необхідна кількість легуючих елементів у ме-

талі шва забезпечується також і шляхом їх переходу із основного металу. Режим

зварювання також впливає на чинники, відповідальні за утворення холодних трі-

щин. Тому особливо важливим є дотримання технологічних вимог під час виго-

товлення та зварювання трубопровідних елементів із даних сталей. Під час вибору

матеріалу для труб трубопроводів необхідно враховувати робоче середовище

[229].

Для оцінювання впливу механічних властивостей зварних з’єднань на зміну
параметрів МАЕ ми досліджували мікроструктуру металу труби у діаметральному

перерізі, використовуючи призматичні зразки розмірами 10×30×60 мм, вирізані з
ділянки трубопроводів з поздовжнім швом, що виготовлені зі сталі 19Г нафтогону

та 17Г1С газогону. Зразки полірували та травили 2% розчином азотної кислоти.
Застосовували оптичний мікроскоп NU-2. Вплив неоднорідності структури різних

зон ЗЗ трубопроводу на параметри сигналів МАЕ вивчали на зразках розміром

240×10×3 мм, вирізаних з трьох основних зон поздовжнього ЗЗ. Зразки перемаг-

нечували за допомогою НЕМ з 1260 витком з мідного дроту на кожній ніжці маг-

нетопроводу. Амплітуду індукції магнетного поля в зразку міряли з допомогою

котушки (300 витків) за активного опору 14 Ω.

За металографічними дослідженнями було встановлено, що досліджувані

матеріали належать до класу феритно-перлітних сталей (рис. 4.31, 4.32).