Page 144 - РОЗДІЛ 1
        P. 144
     144
                                  а                                 б                                в
                  Рис. 4.32. Зображення мікроструктури металу зварного з’єднання сталі 17Г1С
                    газогону: а – основний метал, б – зона термічного впливу, в – зварний шов
                                                             (х125).
                     Згідно  літературних  даних  [2,  273,  294–295]  90°-ні  доменні  стінки,  які  є
               основним  джерелом  МАЕ,  розташовуються  по  границях  зерен.  Отже,  за
               відсутності інших чинників у структурі металу з вищим ступенем дисперсності, і,
               відповідно, більшою загальною довжиною границь, зростатиме кількість сигналів
               МАЕ та, як результат, їх сума амплітуд.
                     За сталої амплітуди індукції перемагнечувального поля В найбільші значення
               суми амплітуд ΣА і зареєстровано для зразків зі зварного шва (крива 1). У зразках
               із  зони  термічного  впливу  зафіксовано  найнижчі  значення  ΣА і (крива  3).  Цей
               ефект пояснюється структурними перетвореннями у феромагнетику під впливом
               високих  температур  під  час  зварювання,  які  зумовлюють  перебудову  доменної
               структури матеріалу [162].
                     Таким чином, метод МАЕ є чутливим до зміни структури металу внаслідок
               тривалої експлуатації феромагнетних матеріалів. Цей факт дає підстави для побу-
               дови  на  основі  явища  МАЕ  методики  неруйнівного  методу  оцінювання  пошко-
               дженості  сталей  тривалої  експлуатації,  а  відтак  і  для  діагностування  об’ємної
               пошкодженості  елементів  конструкцій,  виготовлених  із  таких  феромагнетних
     	
