Page 58 - Dys

58

і в активному режимі записували покази до пам’яті комп’ютера за допомогою

аналого-цифрового перетворювача АЦП I–7018.

Випробами на розтяг визначали показники пластичності (відносне

звуження ψ та відносне видовження ∆) сталей [103].

2.4.6. Дослідження опірності водневій крихкості

Опірність НКС водневій крихкості оцінювали за зміною характеристик

пластичності сталей після наводнювання.

Плоскі зразки після МІО електролітично наводнювали за густини

2
струму 0,1 мА/см у 1% розчині H SO + 2,5 г/л тіосечовини впродовж 60 хв.
4
2
Зразки після наводнювання піддавали навантажуванню розтягом до
руйнування.

2.4.7. Вимірювання проникнення водню

Дослідження проводили методом Деванатана-Стахурського [104, 105].

Методика передбачає розташування металу, який досліджують, між вхідною

(іонізація) та вихідною (окиснення) камерами, камера іонізації заповнена

досліджуваним середовищем. Водень утворюються на поверхні зразка, яка

контактує з цим розчином. Електродний потенціал зразка в камері окиснення

підтримується при достатньо позитивній величині для забезпечення лімітації

кінетики окиснення водню дифузією водневих атомів.

Зразки для досліджень виготовляли зі сталі 45 у формі мембрани.

Робочою частиною зразка є круг з експонованою площею для проникнення

2
0,5 см . Мембрани гальваностатично покривали паладієм, далі закріплювали
між двома електрохімічними комірками (іонізації та окиснення) (рис. 2.5).

Для проведення досліджень використовували установку (рис. 2.6), яка
складається з двохкамерної комірки, двох потенціостатів, вольтметра та

самописця. Двохкамерна комірка (рис. 2.5) складається з розділених камер

іонізації і окиснення, виготовлених з фторопласту, електродів порівняння

Hg|HgO з під’єднаним капіляром Лугіна для вимірювання потенціалу та скля-