Page 122 - Dys

122

∆d/d, % 0,25 D, нм 80 1 10 H 100 , ГПа 60 ∆G, мг

0,20 70 8 µ 50
60 2 40

0,15 50 6

40 30
0,10 4
30 20
3
20
0,05 2 10
10 4

0,00 0 0 0
0 100 200 300 400 500
T, °C

Рисунок 5.9 – Залежність мікротвердості Hμ (1), розміру кристалітів D (2),

зміни параметра ґратки ∆d/d (3) та зносостійкісті ∆G (4) сталі 40Х від

температури нагрівання

За подальшого підвищення температури (Т = 300 – 500 °С)

зносостійкість суттєво знижується. За таких умов розмір кристалітів зростає,

а зміна параметра ґратці знижуються та, відповідно, поступово спадає

мікротвердість (рис. 5.9).

Таблиця 5.2. Коефіцієнт тертя поверхневого шару НКС сталі 40Х після

нагрівання до різних температур

НКС без Температура нагрівання, °С
Коефіцієнт
нагрівання 200 300 400 500
тертя μ
0,018 0,012 0,021 0,019 0,020

Отже, найвищу зносостійкість поверхневих НКС сталі 40Х забезпечує

МІО в оливному ТС. Вона зберігається високою також після нагрівання до

температури 300 °С.