Page 117 - Dys

117

проникаючи у поверхневі шари пари тертя, стимулює водневе зношування.

Кільця виготовляли зі сталі 40Х після гартування та відпуску за Т = 200 °С, а

також зі сталі 40Х в стані поставки з поверхневою НКС, сформованою МІО.

Вкладки виготовляли з бронзи БрАЖН та високоміцного чавуну ВЧ60.

Виявили, що зносостійкість пари тертя сталь 40Х з поверхневою НКС –

чавун ВЧ60 значно перевищує зносостійкість пари сталь 40Х після

гартування та відпуску за Т = 200 °С – бронза БРаЖН (рис. 5.3). Таким

чином, наноструктурузація МІО поверхні зразків зі сталі 40Х значно

підвищує зносостійкість досліджуваних пар тертя.

120
∆G, мг 90

1
60
10

2
5

0 0 3 6 9 12
τ, год

Рисунок 5.3 – Кінетика зношування кілець зі сталі 40Х у парах тертя: 40Х –

БрАЖН (1) та 40Х - ВЧ60 (2) в середовищі диетиленгліколю за питомого

навантаження Р = 2 МПа: 1 – сталь 40Х після гартування та відпуску за

Т = 200 °С; 2 – сталь 40Х з поверхневою НКС, сформованою МІО.

Слід зазначити, що у досліджених парах тертя зросла зносостійкість не

лише оброблених кілець, але і необроблених вкладок. Зокрема,

зносостійкість вкладки з чавуну ВЧ60 у парі тертя 40Х - ВЧ60, де сталь 40Х з

поверхневою НКС, сформованою МІО в оливному ТС, у диетиленгліколі

виявилася вищою (рис. 5.4). Зносостійкість незміцнених вкладок зросла у 18

та 9 разів для чавуну ВЧ60 та бронзи БрАЖН, відповідно. Вищою