Page 127 - Dys

127

За глибини зміцненого НКС шару 130 мкм на сталі 50ХН границя

витривалості на повітрі підвищується із 310 до 480 МПа, а в корозивному

середовищі (3%-ий розчин NaCl) - із 100 до 315 МПa (рис. 5.14).

На сталі 60Х2М, за глибини зміцненого шару 150 мкм, границя

витривалості на повітрі підвищується із 325 до 440 МПа, а в корозивному

середовищі (3%-ий розчин NaCl) - із 120 до 310 МПа (рис. 5.15) [179].

500 2

400 4
, MПа

σ 300
1
3
200

100
7
10 5 10 6 10 N, циклів

Рисунок 5.15 – Криві втоми та корозійної втоми сталі 60Х2М на повітрі (1, 2)
та в 3%-ому розчині NaCl (3, 4) у вихідному стані (1, 3) та після МІО+Р (2, 4).

Отже, комбінована зміцнювальна поверхнева обробка МІО з наступним

обкатуванням роликами для формування поверхневої НКС на валкових

сталях 50ХН та 60Х2М підвищує їх опір втомному (в 1,4 – 1,6 рази) та

корозійно-втомному (в 2,6 – 3,1 рази) руйнуванню та дає можливість досягти

того ж рівня корозійної втоми, що властива зразкам на повітрі у вихідному

стані, тобто, вона повністю нівелює негативний вплив корозивного

середовища на границю витривалості сталей [179].

Мікрофрактографічним аналізом зламів зразків з поверхневою НКС

(рис. 5.16б) показано їх суттєву відмінність в зоні втомного руйнування від

зламу у вихідному стані (рис. 5.16a). Зразок із поверхневою НКС

характеризується структурою з мікроборіздками з характерними

фестончатими утвореннями. У межах цих утворень, у фронтально