Page 125 - Dys

125

Розподіл легувальних елементів у зміцненому шарі сталі 50ХН

наведено на рис. 5.12. Вміст більшості елементів, особливо хрому, є вищим у

поверхневому шарі, ніж в глибині матеріалу. Винятком є нікель, проте вміст

хрому на поверхні зростає інтенсивніше, як зменшується вміст нікелю. Такий

перерозподіл легувальних елементів пов'язаний зі зміною їх хімічних

потенціалів в зоні ФК під впливом високих тисків та градієнту температур

під час МІО.

1,2 1

1,0

0,8 2
C, % 0,6 3

0,4
4
0,2 5

0 50 100 150 δ, мкм

Рисунок 5.12 – Перерозподіл легувальних елементів в сталі 50ХН після

МІО+Р: 1 - Ni, 2 - Cr, 3 - Mn, 4 -Si, 5 - Cu.

Така комбінована зміцнювальна обробка МІО+Р спричиняє наявність

залишкових напружень в поверхневих шарах сталі (рис. 5.13). Глибина

залягання залишкових напружень стиску є дещо більша (~ 200–220 мкм), як

товщина зміцненого поверхневого шару (~ 150 мкм). Сама МІО формує в

поверхневому шарі НКС залишкові напруження стиску, тоді як одночасна дія

МІО+Р – збільшує величину та глибину залягання цих залишкових

напружень (рис. 5.13). Після такої комбінованої обробки МІО+Р глибина

залягання залишкових напружень стиску сягає 220 мкм, а їх величина на

поверхні становить 1150 МПа [179].