Page 90 - Thesis_Lavrys

90

Рисунок 4.7 – Глибина зміцненої зони титанового сплаву ВТ22 після

азотування на першому (1-3) та другому (4-6) ступенях ЗТО, впродовж

1 (1, 4), 2(2, 5) та 3 годин (3, 6)

4.2 Вплив структурного фактору на ефективність азотування

сплаву ВТ22

Оскільки, титановий сплав ВТ22 відноситься до перехідного класу,

який представлений різними структурними станами (рис. 2.2): β-, (α+β)-

пластинчаста та (α+β)-глобулярна структурами, то в залежності від вихідного

структурного стану сплаву ВТ22 під час ХТО можуть відбуваються різні

(відмінні) процеси рекристалізації, зміни структурно-фазового стану,

розмірів і форми структурних складових та перерозподіл легувальних

елементів у сплаві, що впливатиме на процеси фазоутворення та

газонасичення під час азотування. Тому необхідно провести порівняльну

оцінку різних вихідних структурних станів та їх вплив на рівень

поверхневого зміцнення після СА сплаву ВТ22.

СА сплаву ВТ22 проводили за режимом, представленим на рисунку 4.8.

Для усунення природних оксидних плівок та унеможливлення утворення

нових плівок на стадії нагрівання до температури азотування зразки

-3
нагрівали у вакуумі 10 Па. Для розчинення (дисоціації) поверхневих