Page 91 - Thesis_Lavrys

91

оксидних плівок, тобто ліквідації дифузійного бар’єру та активації поверхні

сплаву проводили вакуумну витримку протягом 0,5 години за температури

350°С. СА здійснювали в атмосфері азоту (1 атм.), де азот подавали на

початку першого ступеня (820°С) та випускали наприкінці третього ступеня

ЗТО (600°С). Час кожного із ступенів ЗТО є максимальним і складає 3, 3 та 6

годин на I, II та III ступенях, відповідно (рис. 4.8).

Рисунок 4.8 – Режим азотування,суміщеного зі ЗТО сплаву ВТ22

Згідно дифрактограм, представлених на рисунку 4.9, а встановлено, що

вихідний структурно-фазовий стан сплаву ВТ22 є різним. Наприклад, у

сплаві ВТ22 з вихідною β-структурою присутні рефлекси фази β-титану, де

переважна орієнтаціє зерен цієї фази є у напрямку [110], що свідчить про

однорідно-орієнтовану структуру сплаву. Натомість у сплаві з (α+β)-

пластинчастою та (α+β)-глобулярною структурами фіксуємо рефлекси фаз α-

та β-титану. Основною орієнтацією β-фази титану є напрямок [110], а α-фази

титану – [100], [101], [102].

Наступне СА змінює структурно-фазовий стан сплаву (рис. 4.9, б).

Найбільш істотних змін зазнає однофазна β-структура сплаву ВТ22, а саме –

з вихідної однофазна структура сплаву змінюється на двофазну (α+β)-

структуру. Це пояснюється тим, що β-структура є термічно нестабільною і в

процесі азотування в тілі β-зерна виділяється та ростуть α-зерна. Для сплаву

ВТ22 з вихідною двофазною структурою дані зміни є незначні, де фіксуємо

підвищення інтенсивності піків α-і β-фаз, що якісно свідчить про ріст зерен.