Page 88 - Thesis_Lavrys

88

а б в

г д е

Рисунок 4.5 – Топографія поверхні сплаву ВТ22 після азотування на
першому (а-в) та другому (г-е) ступенях ЗТО, впродовж 1 (а, г), 2(б, д) та

3 годин (в, е)

Поверхнева мікротвердість сплаву у вихідному стані становить

4,0 ГПа, при цьому рівень навантаження на індентор не впливає на її

значення, що опосередковано свідчить про незмінність характеристик по

глибині поверхневого шару. При підвищенні температурних параметрів

термодифузійного насичення спостерігається загальна тенденція до

підвищення поверхневої твердості. Це вказує на посилення ефекту зміцнення

внаслідок активізації процесів газонасичення та фазоутворення (рис. 4.6).

Слід відзначити, що після ХТО поверхнева мікротвердість залежно від

навантаження на індентор змінюється. В загальному, найбільша поверхнева

мікротвердість сплаву ВТ22 після азотування за навантаження на індентор

0,198 Н, а зі збільшенням навантаження до 0,49 та 0,981 Н – дещо знижується

(рис. 4.6). Це зумовлено тим, що твердість модифікованих ХТО поверхневих

шарів є інтегральною характеристикою, що залежить від глибини

проникнення індентора. Так, зі більшою глибиною проникнення індентора