Page 37 - Thesis_Lavrys

37

встановлено, що просочування гідрорідини відбувалося через нещільності

хромового покриття на межі покриття-основа [31].

Рисунок 1.7. – Гідрошарнір з титанового сплаву ВТ22 [31]

1.4 Підвищення триботехнічних характеристик титанових сплавів

Для підвищення триботехнічних характеристик титанових сплавів в

промисловості використовуються різні методи інженерії поверхні. Інженерія

поверхні об'єднує методи спрямованої зміни фізико-хімічних властивостей

поверхневих шарів (або лише поверхні) сплавів шляхом деформування,

модифікування, нанесення плівок, покриттів, захисних шарів різними

методами. Умовно всі методи інженерії поверхні титанових сплавів можна

розділити на три групи.

До першої групи методів відносяться методи, які напрямленні на зміну

структурного стану поверхневого шару задля його зміцнення. Друга група –

нанесення на поверхню титану зносостійких покриттів. А третя група –

термічна дифузія атомів неметалів чи металів у поверхневі шари титанових

сплавів з утворенням на поверхні продуктів їх хімічної реакції [79-81].

До першої групи можна віднести методи об’ємного зміцнювального

термічного оброблення. Також інтенсивно розробляються технології
поверхневого лазерного, плазмового, термічного оброблень, поверхневого

оброблення струмами високої частоти, холодної поверхневої та інтенсивної
пластичної деформацій, тощо. Основна мета цих методів полягає у

підвищенні поверхневої твердості і оптимізації структури поверхневих