Page 34 - Thesis_Lavrys

34

з цим, практично неможливо знайти універсальний спосіб захисту елементів

конструкцій від зношування, і тому необхідний індивідуальний підхід до

кожного вузла тертя [64-66].

Титановим сплавам притаманні низькі триботехнічні характеристики.

Для прикладу, якщо врахувати, що конструкції, які працюють внаслідок

переміщення їх елементів, виготовленні зі сплаву ВТ22 (система управління

літаком, шасі, гідросистема і т.д.), то стає зрозумілим важливість

забезпечення їх надійного функціонування. Це пов’язано з тим, що

підвищене зношування деталей в трибопарах в одних випадках порушує

герметичність робочого простору, в других – нормальний режим мащення, в

інших – призводить до втрати кінематичної точності механізму, що погіршує

керування літаком і знижує безпеку польоту. Також зношування і

пошкодження поверхонь знижують опір утомі деталей і можуть бути

причиною їх руйнування навіть за незначних концентраторів напружень і

надто низьких номінальних навантажень. Підвищене зношування порушує
нормальну взаємодію деталей у вузлах, може викликати значні додаткові

навантаження, удари в з’єднаннях і вібрації, стати причиною раптових
руйнувань. Заїдання і заклинювання деталей може привести до аварійної

ситуації [16, 31, 64-66].
Для прикладу, у конструкції механізму управління закрилками літака

Ан-124 «Руслан» рейки були виготовлені з титанового сплаву ВТ22 на
відміну від попередніх конструкцій зі сталі 40ХНМА, що дало можливість

значно збільшити ресурс і виключити корозію і сколювання хромового

покриття, характерних для сталевих деталей [67]. Проте, при напрацюванні

близько 6000 польотів (більше призначеного ресурсу літака), в зонах

розміщення каретки при зльоті, посадці і крейсерському режимі були

виявлені неприпустимі лунки зношування від роликів каретки (рис. 1.6).

Механізм такого зношування – фретинг [31].