Page 108 - Thesis_Lavrys

108

глобулярною структурами, що добре узгоджуються з результатами

рентгенофазового аналізу, де для цих сплавів фіксуємо вищою інтенсивністю

нітридних фаз після азотування, а отже вищу інтенсивність процесів

нітридоутворення.

6. Встановлено, що з підвищенням температурно-часових режимів СА

(див. табл. 4.2), незалежно від вихідного структурного стану сплаву ВТ22,

процеси фазоутворення та газонасичення інтенсифікуються. Аналіз

представлених гравіметричних залежностей дозволяє стверджувати, що

приріст маси зразків збільшується зі збільшенням часу витримки та

підвищенням температури СА.

7. Згідно рентгенофазового аналізу після азотування за усіх

досліджуваних режимів (див. табл. 4.2), незалежно від структурного стану

сплаву ВТ22, на поверхні формується добре зчеплена з матрицею двофазна

нітридна плівка, що представлена нижчим нітридом титану Ti N та
2

монотітридом TiN. Зі збільшенням температурно-часових параметрів ХТО
зменшується інтенсивність ліній Ti N фази на фоні збільшення інтенсивності
2

TiN фази, що вказує на ріст та потовщення нітридної плівки.
8. Показано, формування нітридної плівки на поверхні під час СА

титанового сплаву ВТ22 впливає і на шорсткості поверхні: з підвищенням
температурно-часових параметрів азотування квалітет чистоти поверхні

незначно погіршується, хоча після усіх температурно-часових режимів ХТО
(див. табл. 4.2) відповідає квалітету чистоти вихідної поверхні (без ХТО).

9. Встановлено, що в наслідок збільшення температурно-часових

режимів СА рівень поверхневого зміцнення зростає. Найбільший приріст

поверхневої мікротвердості та глибину зміцненого шару спостерігаємо за

термодифузійного насичення за режимом R6 (див. табл. 4.2), що пояснюється

інтенсифікацією процесу нітридоутворення за високої температури (840°С) і

довгої часової експозиції (10 год). Найвищий рівень поверхневого зміцнення

фіксуємо доя сплаву з β- та (α+β)-глобулярною структурами.