Page 107 - Thesis_Lavrys

107

використовуючи високовакуумні технології, що в промисловості є

утрудненим і економічно не виправданим. Тому, для вирішення даної задачі

доцільно використовувати структурні підходи інтенсифікації процесу СА, а

саме – попереднє ХППД, яке інтенсифікуватиме процеси нітридоутворення

та газонасичення і дозволить отримати зміцнений і зносостійкий

поверхневий шар сплаву ВТ22 з регламентованими поверхневими і

об’ємними характеристиками.

Висновки до розділу 4

1. Встановлено, що процеси низькотемпературної взаємодії

високоміцного двофазного титанового сплаву ВТ22 з азотом на базі

температурно-часових інтервалів ЗТО описується параболічною залежністю.

На основі експериментальних даних термогравіметричних дослідження

визначено кінетичні константи процесу азотування (K , A, Q). Отриманні
ρ
значення константи K свідчать про те, що зі зменшення температури
ρ
азотування з 820 до 750°С швидкість азотування зменшується у 3,3 рази.

2. За результатами рентгенівського фазового аналізу встановлено, що

на поверхні після термодифузійного насичення в азоті за температур 820 та

750°С формується однофазна нітридна плівка, яка представлена лише
нітридом нижчої валентності Ti N.
2

4. Найвищий рівень поверхневого зміцнення (поверхнева
мікротвердість, глибина азотованого шару) спостерігали після

термодифузійного насичення азотом за вищої температури 820°С (на

першому ступені ЗТО) порівняно з насиченням за 750°С температури (на

другому ступені ЗТО).

5. Показано, що різна інтенсивність процесів нітридоутворення та

газонасичення під час СА залежно від вихідного структурного стану сплаву

ВТ22 та впливає на рівень поверхневого зміцнення та глибину зміцненого

дифузійного шару. Так, найбільший рівень поверхневого зміцнення

спостерігали у сплаву ВТ22 з вихідною однофазною β- та двофазною (α+β)-