Page 102 - Thesis_Lavrys

102

градієнтним, і з підвищенням температурно-часових режимів азотування цей

ефект посилюється (рис. 4.18).

Рисунок 4.18 – Глибина зміцненого шару титанового сплаву ВТ22 після СА
(див. табл. 5.1): 1 –β-, 2 – (α+β)-пластинчаста, 3 – (α+β)- глобулярна

структури

Найглибший перехідний дифузійний шар формується після насичення

за режимом R6 у сплаві з вихідною β-структурою (рис. 4.18). Як зазначалося

вище, це пов’язано з гетерогенністю структури, а також з тим, що в процесі

нагрівання однофазна β-структура перетворюється у (α+β)-пластинчасту,

тобто відбуваються структурні зміни (перебудова кристалічної ґратка β-фази

в – α-фази, перерозподіл легувальних елементів, поява нових меж зерен та

інше). І як наслідок, інтенсивне газонасичення [168-171].

Мікроструктурний аналіз поверхневих шарів після СА свідчить про

утворення тонкого нітридного шару, який з підвищенням температурно-

часових параметрів насичення потовщується. Максимальну товщину

нітридного шару (TiN+Ti N) фіксуємо після СА за режимом R6 у сплаві з
2
вихідною β- структурою (рис. 4.19). Металографічно прослідковується

газонасичений шар з низьким ступенем травлення, який має градієнтний

характер з плавним переходом у матрицю сплаву.