Page 101 - Thesis_Lavrys

101

часових параметрів СА. Найбільший приріст мікротвердості спостерігаємо за

термодифузійного насичення за режимом R6, пояснюється вищою

інтенсифікацією процесу нітридоутворення за високої температури (840°С) і

довгої часової експозиції (10 год). Щодо впливу вихідного структурного

стану сплаву ВТ22 на процеси нітридоутворення, то тенденція зберігається.

Найвища інтенсивність фазоутворення відбувається у сплавах з вихідною β-

або (α+β)-глобулярною структурами. Однак зі підвищення температурно-

часових параметрів термодифузійного насичення (особливо за режимами R5

та R6) різниця значень поверхневої мікротвердості сплавах з цими вихідними

структурами зменшується, що вказує на підвищення інтенсивності

нітридоутворення сплаву з вихідною (α+β)-глобулярною структурою

порівняно зі сплавом з β-структурою. Тобто, найвищі значення поверхневої

мікротвердості фіксуємо після найвищих температурно-часових параметрів

СА (режим R6) у сплаві з вихідною (α+β)-глобулярною (рис. 4.17) [168-171].

Рисунок 4.17 – Поверхнева мікротвердість сплаву ВТ22 після СА: 1 –β-, 2 –

(α+β)-пластинчаста, 3 – (α+β)- глобулярна структури

З підвищенням температурно-часових параметрів СА глибина

газонасиченої зони зростає. Окрім цього, за вищої температури відбувається

інтенсивніше газонасичення порівняно з довшою експозицією, що вказує на
більшу енергію активації сплаву до взаємодії з азотом. Характер кривих

розподілу мікротвердості не залежно від вихідного структурного стану є