Page 160 - Кулик В.В.

160

поперечного зсуву (з урахуванням тертя між берегами тріщини),

встановлено, що ця пошкодженість однозначно залежить від циклічної

в’язкості руйнування сталі (рис. 3.35б). Зокрема, вона найбільша в колесах зі

0
сталі після гартування і відпуску при 400 С, яка володіє найнижчою
циклічною в’язкістю руйнування ΔK =59 МПа√м та ΔK = 72 МПа√м.
Іfc
ІІfc
Найменш пошкодженим виявилося колесо з сталі після гартування і відпуску

0
при 600 С, коли ΔK =109 МПа√м та ΔK =153 МПа√м. При цьому, така
ІІfc
Іfc
однозначна залежність відсутня, коли за визначальний параметр
тріщиностійкості брати поріг втоми ΔK і ΔK (рис. 3.35а) [396].
Іth
ІIth

Рисунок 3.35 – Залежність пошкодженості поверхні кочення коліс від порогу

втоми (а) і циклічної в'язкості руйнування (б) колісної сталі за нормального

відриву (відкриті символи) і поперечного зсуву (закриті символи): ,▲ -

0
0
0
відпуск 400 С; □, ■ - відпуск 500 С; ○, ●- відпуск 600 С

На основі наведених вище досліджень ми прийшли до висновку, що

дефекти поверхні кочення залізничних коліс пов’язані з характеристиками

циклічної тріщиностійкості сталей [396].