Page 253 - Microsoft Word - Дисертація.docx
P. 253

253

                  де  ( ) xλ  –  інтенсивність  процесу  в  точці  x,  ( ) x|p ⋅   –  розподіл  значень

                  маркера в точці x. Ми вважаємо, що значення маркерів, які позначають

                  глибину  окремого  пітинга  є  незалежними  величинами,  тому  можна

                  марковану  функцію  хімічної  активності  розділити  на  дві  складові


                  інтенсивність  точкового  процесу  λ(x)  та  умовну  ймовірність

                  виникнення пітинга в точці p(m|x)
                                                             .

                                                       λ
                         Функція інтенсивності  ( ) є залежною від часу оскільки пітинги
                                                         x
                                                          s
                  утворюються  не  одночасно,  тому  в  загальному  вона  матиме  вигляд


                  λ ( ) = λ  ( ) =   ∫∫ t  λ ( xt,  ) dxdt  .
                     x
                              x
                      s     t   s      t  0   s
                                    W
                         Для визначення густини ймовірності умовного розподілу маркерів

                  точкового  процесу  (mp          x |  )  скористаємось  виразом  (6.4).  Як  бачимо
                                                 s  s
                  вона пов’язана із  ( )⋅q – частотою переходу глибини пітинга від певного


                  стану  до  наступного  протягом  дуже  малого  інтервалу  часу.  Доцільно

                  пов’язати  цю  частоту  із  місцем  розташуванням  пітинга,  а  саме  із

                  властивостями поверхні зразка у місці його утворення. Відомий факт,


                  що найбільш вірогідним місцем зародження пітингів є місця включень

                  різноманітних  фаз  на  поверхні  матеріалу,  що  випливає,  наприклад,  у

                  потоншенні  захисної  оксидної  плівки.  Очевидно,  що  ймовірність

                  зародженні  і  відповідно  росту  пітинга  буде  більшою  в  області,  де

                  концентрація  включень  більша.  Якщо  визначити  випадкове  поле  S(x)


                  для  непошкодженого  зразка,  для  якого  значенням  у  кожній  точці  є

                  загальна  кількість  або  площа  чи  об’єм  включень  у  околі  В  деякого

                  радіусу r точки x, тоді:


                                                                         1
                                           ) x ( S  = N (  B  + ),x  ) x ( S  =  ∑ B ( − xx  i  )m ,       (6.9)
                                                                                      i
                                                                   [ ;x  m  ]∈A
                                                                     i  i
   248   249   250   251   252   253   254   255   256   257   258