Page 258 - Microsoft Word - Дисертація.docx

258

перетворення зображення зразка у точкове поле пітингової корозії для

кожного зразка визначалась мінімальна відстань між елементами поля

h, діапазон відстані взаємодії між елементами поля ε обмежувався

десятьма середніми значеннями діаметру. При моделюванні

розташування пітингів на фрагменті поверхні матеріалу з

використанням функції взаємодії у формі Фіксела, методом

максимальної вірогідності визначався параметр а. Розподіл

максимальних величин моделювався розподілом Гумбеля, параметри

для якого µ та β визначалися на основі популяції максимальних значень

глибин пітингів отриманих в реальних експериментах.

Симуляція моделі починається із задання подій, які

відбуватимуться протягом ітераційного процесу: А-подія (зміна

параметру а розподілу Фіксела), Р-подія (зміна відстані взаємодії ε

розподілу Фіксела), В-подія (зародження пітинга), М-подія (ріст

пітинга), П-подія (пасивація пітинга). Ймовірності подій задали

відповідно рівними: p(A)=0.2, p(P)=0.2, p(B) - ймовірність зародження

пітинга визначалася на основі співвідношення, яке пов’язує її із

ймовірністю неушкодженості зразка із плином часу, яке наведене в

[151], p(М) - ймовірність росту фітинга визначалася з виразу (6.4),

ймовірність пасивації p(П) - визначалася з виразу µ(t)=c*√t*log(t), щоб

відобразити залежність пасивації пітингів з часом.

Задавши початкове число N пітингів, на основі рівномірного

розподілу генерувалися їх координати та вектор M початкових глибин.

Випадковим чином вибирається подія і в залежності від її виду

відбуваються зміни у початковому наборі даних. Згідно цих змін

визначається частка прийняття нових параметрів a у формі (6.13), якщо

вона більша за випадково вибране число зміни вносяться до початкових