Page 256 - Microsoft Word - Дисертація.docx

256

корозійного процесу. Величини t, x, m – являють собою вектори

значень.

g
∑ λ ( { t − t 0 x , k ) {( − 11 − exp [ ρ− (t − t k )]} )}∗
m
k
f ( m,x ) t , = k=1  g−1 g    Z (6.11)
∗ exp  a⋅ ∑ ∑ exp− 1 ∗ x − x  
  2 (m + ) s r  
 s= =1 r s+1  s m r  

6.4.1 Верифікація запропонованої моделі.

Для верифікації запропонованої моделі (6.11) розробили

програмне забезпечення на основі методу Монте–Карло. Загалом через

неінтегрований нормувальний множник Z у вигляді (6.8) напряму

скористатись методом Монте–Карло неможливо. Для цього

запропоновано ряд способів, які вирішують цю задачу апроксимуючи

такий множних за допомогою використання додаткових випадкових

величин, які належать до того ж ймовірнісного простору, що і основна

величина функції розподілу [214, 215].

При параметричній залежності функції розподілу така ж

залежність є і для нормувального множника Z

U ( θ;x )
f ( θ,x )= f ( ) ( )=θθ fx f ( ) θ .
Z ( )θ

При застосуванні стандартного алгоритму Метрополіса — Гастінгса

ймовірність прийняття нового значення θ′зводиться до :

f ( ) ( θ′ x,;q θ ) U ( θ′ ) ( ) ( θ′′ qf θ θ; x , ) Z ( ) θ
θ′ x
; x
a = = ⋅ . (6.12)
θ
f ( ) (θ′;qx θ, ) x U ( θ ;x ) ( ) (θ′;qf θ θ x, ) Z ( )θ′