Page 182 - Microsoft Word - Дисертація.docx
P. 182

182

                  Відбувається це не  одночасно в  усіх зернах,  а  в  міру  зростання рівня


                  навантаження  і  тривалості  витримки  поступово  поширюється  на  все

                  більшу  кількість  зерен.  Після  тримісячного  ізотермічного  впливу  на

                  напружений  метал  водню  структура  сталі  стає  практично  однорідною

                  дрібнодисперсною  механічною  сумішшю  фериту  і  карбідів.  Зникає

                  стрічковість  розташування  карбідів,  намічається  їх  коагуляція


                  (Рис.4.6б).  Проте  навіть  тоді  зустрічаються  зерна  зі  стрічковим

                  розташуванням  карбідів,  що  свідчить  про  важливу  роль  орієнтації

                  пластин бейніту відносно навантаження [137,138,140,148].

                         Описані  зміни  мікроструктури  сталі  впливають  на  її  механічні


                  властивості, тому  кількісно описавши розташування карбідів у зернах

                  матеріалу  ми  зможемо  оцінити  стан  матеріалу.  В  даному  випадку

                  недостатньо  обмежитись  параметром,  що  виражає  довжину  стрічок

                  карбідів,  оскільки  уривки  таких  стрічок  залишаються  і  в  зернах


                  деградованого  матеріалу.  Потрібен  параметр,  котрий  би  кількісно

                  описував здатність карбідів формувати структури у вигляді стрічок чи

                  навпаки їх відсутність.

                         На  досліджуваних  зображеннях  (Рис.4.6)  карбіди  представлені  у

                  вигляді  світлих  невеликих  ділянок  зображення,  які  мають  форму


                  близьку  до  круглої,  або  у  вигляді  видовжених  овалів.  В  останньому

                  випадку можна говорити про скупчення карбідів. Очевидна модель для

                  дослідження  зміни  мікроструктури  матеріалу  це  випадкові  точкові

                  процеси.

                  Виявлення  анізотропних  властивостей  структури  матеріалів  можна


                  проводити  за  допомогою  дослідження  характеристик  точкових  полів

                  сформованих  на  основі  її  зображень  (Рис.  4.7).  Один  із  підходів

                  базується  на  визначенні  напрямку  лінійного  сегмента,  який  сполучає

                  довільний  елемент  точкового  поля  з  його  найближчим  сусідом.  Цей
   177   178   179   180   181   182   183   184   185   186   187