Page 181 - Microsoft Word - Дисертація.docx

181

перетворень для корпусної сталі 15Х2МФА є зміна орієнтації

розташування стрічок з карбідів після деградації [146].

Карбідна стрічковість сталі — неоднорідність структури

вихідного стану, що виражається в розподілі карбідів у вигляді рядків

(ланцюжків) уздовж напрямку деформації металу при його прокаті,

формуючи квазіперіодичну смугасту структуру. Основною причиною є

нерівномірний розподіл первинних карбідів, які утворюються при

охолодженні після розливання заготовок, через первинну ліквацію

вуглецю та інших карбідоутворюючих елементів. При деформації

карбіди витягуються в рядки.

Гаряча обробка роздрібнює сітку карбідів. Втомне навантаження

сприяє руйнуванню карбідної стрічковості сталі - збільшується

відстань між карбідними рядками, а також між карбідними частинками,

розташованими в межах одного рядка. Втомне руйнування сталі

супроводжується практично повним зникненням карбідної

стрічковості. У зруйнованому матеріалі виявляються лише окремо

розташовані порівняно великі частки і, набагато рідше, короткі, слабо

виражені ланцюжка карбідних частинок.

Для того щоб отримати кількісну характеристику розташування

карбідів у вигляді стрічок досліджували розміри скупчень-кластерів,

утворених з карбідів. Стрічковість карбідів проявляється у тому, що у

зерні матеріалу переважна їх кількість розташовані вздовж певного

напрямку (Рис.4.6а). Причому в цих скупченнях самі карбіди можуть

розташовуватися під різними іншим кутами. Пластини утворюють

пакети з характерною орієнтацією, що змінюється від зерна до зерна.

Межі зерен і пластин бейніту декоровані ланцюжками з

дрібнодисперсних карбідів. Під час витримки зразків під

навантаженням у водні межі пластин кристалів бейніту розсипаються.