Page 187 - Microsoft Word - Дисертація.docx

187

4.3. Аналіз фактографічних зображень втомних зламів.

4.3.1. Виділення областей зображення з однорідним текстурним

заповненням, які відповідають різним механізмам руйнування.

Аналіз поверхонь руйнування (фрактографічні дослідження) як

метод дослідження і спосіб виявлення дефектів застосовується з метою

вивчення причин руйнування. Його можливості пов'язані з тим, що

тріщина виявляє найбільш слабкі місця конструкції, оскільки саме вони

визначають траєкторію її руху. Тому фрактографічний метод допомагає

досліднику встановити причини руйнування [152-156].

Злам (поверхня, на якій сталося руйнування) найбільш чітко

відображає будову і властивості матеріалу в тих локальних обсягах, де

протікав процес руйнування. Отже, вивчаючи злам, можна виявити

якість металу і причини зміни його властивостей (неправильна

термічна обробка, скупчення включень). У ряді випадків по зламу

можна зробити правильне припущення про характер і причини поломки

або аварії. Залежно від якості металу, умов експлуатації деталі або виду

і режимів навантаження при випробуваннях зразків злами бувають

в'язкі, крихкі, змішані, втомні (Рис. 4.10а,г) [152].

В'язкий злам має попелясто-сірий колір, сильно шорстку матову

поверхню (Рис. 4.10а). Передує руйнуванню велика деформація і

відбувається в значному обсязі, в зв'язку з чим за такими зламами не

можна судити про форму і розміри зерна. Виникаючі в експлуатації

аварійні злами, як правило, не належать до в’язких. Це пояснюється

відносно повільним розвитком в'язкої тріщини, тому її зазвичай

завчасно виявляють або деталь виходить з ладу внаслідок надмірної