Page 187 - Microsoft Word - Дисертація.docx
P. 187

187




                        4.3. Аналіз фактографічних зображень втомних зламів.



                        4.3.1. Виділення областей зображення з однорідним текстурним

                        заповненням, які відповідають різним механізмам руйнування.




                        Аналіз  поверхонь  руйнування  (фрактографічні  дослідження)  як

                  метод дослідження і спосіб виявлення дефектів застосовується з метою

                  вивчення  причин  руйнування.  Його  можливості  пов'язані  з  тим,  що

                  тріщина виявляє найбільш слабкі місця конструкції, оскільки саме вони


                  визначають траєкторію її руху. Тому фрактографічний метод допомагає

                  досліднику встановити причини руйнування [152-156].

                        Злам  (поверхня,  на  якій  сталося  руйнування)  найбільш  чітко

                  відображає будову і властивості матеріалу в тих локальних обсягах, де


                  протікав  процес  руйнування.  Отже,  вивчаючи  злам,  можна  виявити

                  якість  металу  і  причини  зміни  його  властивостей  (неправильна

                  термічна  обробка,  скупчення  включень).  У  ряді  випадків  по  зламу

                  можна зробити правильне припущення про характер і причини поломки

                  або аварії. Залежно від якості металу, умов експлуатації деталі або виду


                  і  режимів  навантаження  при  випробуваннях  зразків  злами  бувають

                  в'язкі, крихкі, змішані, втомні (Рис. 4.10а,г) [152].

                        В'язкий    злам  має  попелясто-сірий  колір,  сильно  шорстку  матову

                  поверхню  (Рис.  4.10а).  Передує  руйнуванню  велика  деформація  і

                  відбувається  в значному  обсязі,  в зв'язку  з чим за  такими  зламами не


                  можна  судити  про  форму  і  розміри  зерна.  Виникаючі  в  експлуатації

                  аварійні  злами,  як  правило,  не  належать  до  в’язких.  Це  пояснюється

                  відносно  повільним  розвитком  в'язкої  тріщини,  тому  її  зазвичай

                  завчасно  виявляють  або  деталь  виходить  з  ладу  внаслідок  надмірної
   182   183   184   185   186   187   188   189   190   191   192