Page 63 -

2.4 Гідролізне отримання водню

Гідроліз проводили при псевдоізотермічних умовах на установці зобра-

женій на рис. 2.3. Перед експериментом система продувалась аргоном (5). Гід-

ридний композит масою 0,2 г засипали у реактор (2) який частково занурений у

рідину термостата (1) для підтримки температури в межах 25…30 °С. Дисти-

льовану воду чи розчин MgCl (20 мл) у концентраціях 0,01…0,1 моль/л вприс-
2

кували у реактор (3). Розчин лимонної кислоти (10 мл) з концентрацією 1
моль/л (4) вприскували у реактор з метою досягнення повної взаємодії негідро-

лізованого гідриду магнію. В результаті реакції виділений з композиту водень
потрапляв по трубці у ємність з водою (6) яку витискував у стакан (7) який зна-

ходиться на вазі (5). Отримані дані маси витісненої ваги збирались та опрацьо-
вувались на комп’ютері (9) в режимі реального часу.

Рисунок 2.3 – Установка дослідження гідролізного отримання водню: 1 – тер-
мостат; 2 – реактор; 3 – ємність з розчинником; 4 – ємність з кислотою; 5 –
джерело аргону; 6 – ємність з водою; 7 – стакан; 8 – вага; 9 – комп’ютер.

Для перерахунку маси витісненої води у об’єм виділеного водню зі зразка

використовували наступну формулу:

V = ((m – m ) / ρ) * k, (2.5)
роз
H
вод

63