Page 60 -

стружки магнію. Стакан після охолодження до кімнатної температури

під’єднували до установки типу Сівертса (рис. 2.2) і за допомогою датчика тис-

ку (точність вимірювання 0,05%) вимірювали тиск водню. Після цього в стакан

додавали водень до досягнення початкового тиску (2 МПа) і продовжували

процес помелу. Після закінчення помелу готові композити вивантажували з ро-

змельного стакану у аргоновому боксі.

Рисунок 2.2 – Схема установки синтезу гідридів та дослідження термодесор-
бції водню: 1 – джерело водню; 2 – зразковий вакууметр; 3 – манометр сис-
теми; 4 – турбомолекулярний насос Agilent TPS Compact; 5 – вакууметр; 6 –
манометр; 7 – термосорбційний компресор водню; 8 – термостат; 9 – авток-
лав; 10 – камера помелу; 11 – автоклав; 12 – електропіч; 13 – термопара
“хромель-алюмель”; 14 – програматор нагріву 33-р-01; 15 – універсальний
вольтметр В7-16А; 16 – комп’ютер.

2.2 Фазово-структурні та мікроструктурні дослідження

Фазовий аналіз сплавів та їх гідридів проводили методом порошку за до-

помогою рентгенівського дифрактометра ДРОН-3.0 (Cu-Kα-випромінювання).

Рентгенофазовий аналіз зразків здійснювали за допомогою комплексу програм

Fullprof і General Structure Analysis System (GSAS) [201, 202]. Дані аналізували

повнопрофільним уточненням методом Рітвельда. Для деяких зразків аналіз

60