Page 150 -
P. 150

год і Ti Fe O – за годину поглинув лише 3,86 мас.%. Варто відмітити, що усі
                         3
                            3
               композити поглинають водень за кімнатної температури, проте гідрування від-

               бувається за кілька годин та не досягає високих значень водневої ємності. Ката-

               літичний ефект додатків можна пояснити припущенням, що в процесі абсорбції

               частинки додатків можуть бути більш ефективними джерелами атомів Н і зруч-

               ними шляхами дифузії від/до межі розділу фаз Mg/MgH  під час гідрування чи
                                                                                    2

               дегідрування.
                      Ємність вищезгаданих композитів які повторно гідрували з газової фази


               при 300 °С є практично однаковою 6,4…6,7 мас.% водню. При 200 °С суттєвих
               відмінностей також не виявлено 6,4…6,7 мас.% водню. При 100 °С практично


               повне гідрування відбулось за 1 год тільки для Mg–Zr V O –C = 6 мас.% вод-
                                                                                       0.6
                                                                                 3
                                                                                    3
               ню. Для композиту Mg–Ti Fe O–C за дві години воднева ємність була рівна 5,2
                                               3
                                                   3
               мас.% і продовжувала зростати. Для Mg–TiFe–C за 2 год ємність становила 6,07
               мас.% водню, а за 2,6 год – 6,2 мас.%.

                      Для дослідження впливу вуглецю на воденьсорбційні властивості провели

               гідрування композиту Mg–Zr V O  при температурі 200 °С (рис. 3.8). Погли-
                                                         0.6
                                                   3
                                                      3
               нання водню відбувається надзвичайно швидко (~ 1 хв), проте, абсорбція прак-
               тично  зупиняється при  досягнені  гравіметричної  ємності 4,3-4,5 мас.%.  Після

               додавання до композиту графіту повне насичення воднем (~6,5 мас.%) відбува-

               ється протягом ~1 хв. Така різниця пояснюється відмінністю у морфології ком-

               позитів. Для подвійного композиту вагова частка частинок більше 3 мкм скла-

               дає 77,1 %, тоді як у потрійному композиті домінуючою є фракція частинок 1–3

               мкм (81,1 ваг.%). Тому у подвійному композиті відбувається різке сповільнення

               дифузії водню вглиб частинки через формування неперервного гідридного ша-

               ру на міжзеренних границях магнію. Для подолання цього бар’єру потрібно пі-

               двищувати температуру.

                      Для композиту Mg–Zr V O –С додатково проводили дослідження циклі-
                                                       0.6
                                                    3
                                                 3
               чної стабільності. Після 5-ти циклів абсорбції-десорбції водню при температурі
               325 °С воденьсорбційна ємність зберігається, а кінетика процесу десорбції на-

               віть покращується: композит виділяє 6,5 мас.% водню менш ніж за 3 хв.



                                                                                                            150
   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155