Page 155 -
P. 155

тоді як подвійний – 560 мл/г (с. к. = 37 %). Це вказує на значний вплив диспер-

               сності порошку. Додавання графіту під час механохімічного гідрування дозво-

               лило отримати порошок з розмірами частинок які не перевищують 3 мкм і з бі-

               льшою кількістю частинок до 1 мкм, тоді як у без вуглецевому композиті ваго-

               ва частинок >3 мкм рівна ~32 ваг.%. Аналіз отриманих результатів також пока-

               зав  лінійну  залежність  об’єму  виділеного  водню  для  обох  композитів  (рис.


               3.41).
                      Для композитів з додатками інтерметаліду ZrNi Al  та графіту спостері-
                                                                                     1.5
                                                                                0.5
               гається відмінність у морфології частинок, а саме введення графіту під час по-
               мелу дозволяє отримати більш якісний кількісний розподіл частинок за розмі-


               рами – фракція з розміром частинок до 1 мкм становить ~93 % (табл. 3.25). Од-
               нак, обчислення вагових співвідношень фракцій показав значно кращі резуль-


               тати  для  подвійного  композиту.  Вагова  частка  частинок  >3  мкм  є  приблизно

               удвічі меншою, а фракція 1-3 мкм удвічі більшою. Тому, ймовірно, така морфо-

               логія частинок вплинула на гідролізні властивості обох композитів, а саме для

               усіх  розчинів  більший  об’єм  виділеного  водню  продемонстрував  подвійний

               композит  (табл.  3.26).  Хоча  для  концентрацій  хлориду  магнію  0,03…0,07

               моль/л різниця не є суттєвою. Так, при взаємодії з водою виділилось 350 мл во-

               дню з граму композиту (с. к. = 22 %), тоді як з потрійного композиту – 310 мл/г

               (с. к. = 21 %). Оптимальною концентрацією MgCl  у розчині є 0,1 моль/л. Ана-
                                                                            2
               ліз отриманих результатів знов-таки показав лінійну залежність об’єму виділе-

               ного водню для обох композитів (рис. 3.49). При гідролізі композиту на основі

               порошку магнію у розчинах хлориду магнію спостерігається присутність інду-

               кційного періоду. В результаті чого вихід по водню є значно нижчим ніж у ана-

               логічного композиту зі стружки магнію. А ось вихід реакції з використанням

               дистильованої води є близьким до композиту на основі стружки магнію.

                      Гідроліз композитів з додатками перовськітів показав несподівані резуль-

               тати у порівняні з попередніми композитами. Для гідридних композитів з дода-

               тками TbFe Cr O  та Dy Nd FeO  кращими гідролізними властивостями во-
                                                    0.5
                                                           3
                                               0.5
                             0.5
                                  0.5
                                      3
               лодіють композити без графіту, які між іншим володіють менш дисперсною мі-
                                                                                                            155
   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159   160