Page 146 -

Воднева ємність гідридних композитів на основі стружки магнію з додат-

ками показано у таблиці 4.2. Додавання субоксиду Ti Fe O та графіту дозволяє
3
3
досягти майже однакової ємності (рис. 3.12, табл. 3.7). Для додатку Ti Fe O і
0.3
4
2
графіту уже проявляється різниця у ємності, для С-вмісного зразка вона вища
(рис. 3.26, табл. 3.15). Для додатків інтерметалічних сполук (TiFe і ZrNi Al )
0.5
1.5
також проявляється відмінність у гравіметричній ємності композитів на ко-

ристь безвуглецевих композитів (рис. 3.34 і 3.42, табл. 3.27 і 3.23). Для компо-
зитів з додатками складних оксидів воднева ємність після додавання графіту

практично не змінюється (рис. 3.50 і 3.60, табл. 3.29 і 3.31). Але для
TbFe Cr O вона є вищою у порівняні з Dy Nd FeO .
0.5
3
0.5
0.5
3
0.5
Таблиця 4.2 – Ємність гідридних композитів на основі стружки магнію з
додатками після механохімічного гідрування

Додаток

TbFe 0.5Cr 0.5O 3 Dy 0.5Nd 0.5FeO 3
Ємність, Ti 3Fe 3O Ti 4Fe 2O 0.3 ZrNi 0.5Al 1.5
мас.% TiFe
з C 6,41 6,3 6,55 6,4 6,88 6,15

без C 6,35 6,63 6,2 6,08 6,96 6,19

У пункті 3.2.6 показано результати впливу тривалості механохімічного

гідрування на воденьсорбційні та гідролізні властивості композиту MgH –
2

Ti Fe O–С. Тривалість механохімічного гідрування впливає на гравіметричну
3
3
ємність. За 10 годин помелу реакція виходила на насичення з ємністю 5,75

мас.% водню. Тоді, як за 15 год відбувається повне перетворення Mg в гідрид
(6,35 мас.%). Така відмінність у ємності пов’язана з тим, що під час помелу

руйнуються оксидні шари на поверхні частинки, а також, вони подрібнюються,

цим самим утворюється свіжа поверхня для взаємодії з воднем.

Для усіх досліджуваних композитів РФА показало відсутність нових спо-

лук, які б свідчили про хімічну взаємодію між компонентами сумішей. Піки

графіту також відсутні, що свідчить про його повну аморфізацію під час поме-

146