Page 147 -

лу. Також присутня незначна кількість слідів заліза (~1 мас.%), спричинена

стиранням мелючих тіл при високоенергетичному помелі і сліди оксиду маг-

нію, який очевидно утворюється через незначне окислення матеріалу при зйом-

ці дифрактограм на повітрі. В усіх композитах після високоенергетичного по-

мелу РФА показало формування двох модифікації гідриду магнію α-MgH і γ-
2
MgH . Для композиту Mg–Zr V O –C додаток утворив гідрид складу
3
2
3
0.6
Zr V O H про що свідчить збільшення об’єму комірки на 26 % (табл. 3.3).
3
3
~10
0.6
Композити Mg–Ti Fe O–C з обома типами магнію мають подібні дифрактогра-
3
3
ми. У випадку стружки магнію додаток розпався на TiFe , Ti Fe і TiO (сліди)
2
3
(табл. 3.9). У випадку з порошком магнію утворився гідрид Ti Fe O, про що
3
3
свідчить розширення об’єму комірки на 2,8 %. Така відмінність може бути
спричинена різницею у тривалості синтезу гідридних композитів. Внаслідок
вдаряння кульок об матеріал відбувається його локальний нагрів, який може

сягати кількох сотень градусів. Окрім цього, результати РФА показали, що до-

даток взаємодіяв з воднем, що могло призвести до його диспропорціонування.

Інший субоксид Ti Fe O , під час синтезу з воднем не взаємодіяв (табл. 3.16).
0.3
2
4
Сліди непрогідрованого магнію (4,4 мас. %) виявили лише для подвійного ком-
позиту. У композиті з графітом присутня значна кількість оксиду магнію (5

мас.%). Композити Mg–TiFe–C також синтезували з обома типами магнію. Слі-

ди непрогідрованого магнію (1,5 %) виявили лише для потрійного композиту.

Про утворення гідриду інтерметаліду TiFeH свідчить збільшення об’єму крис-
x
талічної гратки на 18 %. У композиті з додатком ZrNi Al та графіту також
0.5
1.5
присутні сліди непрогідрованого магнію (3,2 %) (табл. 3.24). РФА композитів з

обома перовськітами TbFe Cr O і Dy Nd FeO показало відсутність взає-
0.5
3
3
0.5
0.5
0.5
модії перовськітів з воднем (табл. 3.28 і 3.32).
Порошки усіх синтезованих композитів досліджували за допомогою
СЕМ. Форма частинок в усіх порошках осколкова, місцями сферична. Оцінка

дисперсності обраних фракції показала, що додаткове додавання графіту дозво-

лило сформувати більш дисперсний порошок у порівняні з порошком компози-

147