Page 105 -

3.4.2 Фазовий склад композитів MgH –TiFeH –С
2
x
Рентгенівські дифрактограми зразків після високоенергетичного помелу у

водні подібні (рис. 3.35). Фазовий склад композитів за результатами уточнення

дифракційних даних методом Рітвельда наведений в таблиці 3.20. Для обох

композитів на основі стружки магнію спостерігається формування α-MgH і γ-
2
MgH після механохімічного гідрування. За результатами профільного аналізу
2

дифракційних піків подвійного композиту розмір кристалітів α гідриду магнію
рівний ~12 нм (табл. 3.20). Для C-вмісного композиту розмір кристалітів α гід-

риду рівний ~7 нм. Про наявність формування гідриду інтерметаліду TiFeH
x
свідчить розширення кристалічної гратки ∆V/V IMC = 16 %. Дифрактограма ком-

позиту Mg–TiFe–C на основі порошку магнію є подібною до дифрактограми
композиту зі стружки магнію з аналогічним фазовим складом. Єдиною відмін-

ністю є наявність слідів непрогідрованого магнію (~1,5%).

Таблиця 3.20 – Фазово-структурні характеристики матеріалів після механохімі-
чного гідрування за результатами уточнення методом Рітвельда (до рис. 3.35)

Матеріал Фаза Пр.гр. Періоди Вміст, Розмір кристалітів
гратки, Å мас.% (D );
V
мікронапруження (e)

α-MgH P4 /mnm a=4,524(5) 79,33(0,7 D =12,17(5) нм
2
2
V
c=3,027(2) ) e=0,2(1) %
γ-MgH Pbcn a=4,388(2) 13,31(0,4 –
2
MgH –TiFeH b=5,406(4) )
2
x
c=5,074(8)
TiFeH Pm 3m a=3,098(9) 6,16(0,1) –
x
α-Fe Im3m a=2,983(7) 0,5(0,1) –

α-MgH P4 /mnm a=4,531(1) 73,4(0,5) D =7,4(3) нм
V
2
2
c=3,025(1) e=0,1(3) %
γ-MgH Pbcn a=4,524(7) 17,05(0,1 –
MgH – 2
2
TiFeH –С b=5,457(5) )
x
c=4,932(7)
TiFeH Pm 3m a=3,092(3) 8,35(0,1) –
x
α-Fe Im3m a=2,991(7) 0,9(0,1) –

105