Page 104 -

7

6

5
C H , мас.% 4

3

2

1

0
0 120 240 360 480 600 720 840 960
, хв

Рисунок 3.34 – Криві механохімічного гідрування сумішей порошку магнію з
додаванням 10 мас.% TiFe і 3 мас.% графіту () та стружки магнію з
додаванням 10 мас.% TiFe () та 10 мас.% TiFe і 3 мас.% графіту ().

Додавання графіту до суміші Mg–TiFe дозволяє ще більше прискорити

утворення гідриду магнію. Час гідрування в середньому скорочується у 1,6 рази

порівняно з магнієм без додатків. Таке скорочення тривалості гідрування ще

раз підтверджує синергетичний ефект графіту та ІМС. Варто зазначити, що по-

дібно до композиту 87%Mg–10%Ti Fe O –3%C, присутність графіту у компо-
0.3
2
4
зиті знизило водневу ємність на 0,35 мас.%.
Швидкість поглинання водню залежить від якості вихідного магнію.
Композит на основі порошку магнію, який не контактував з повітрям, утворює

гідрид за 180 хв помелу (рис. 3.34) з ємністю 6,66 мас.%. Тоді як композит на
основі стружки магнію утворює гідрид з ємністю 6,22 мас.% за 900 хв, що у 5

разів довше. Окрім цього, композит на основі порошку магнію поглинув на 0,46

мас.% більше водню.

Таблиця 3.19 – Вихідний склад і воденьсорбційна ємність гідридних композитів
MgH –TiFe–C
2
Тривалість С , мас.% H
Вихідні матеріали Н
помелу, хв. теор. експ.
1)
87%Mg–10%TiFe–3%C 180 6,86 6,66
87%Mg–10%TiFe–3%C 900 6,86 6,2

90%Mg–10%TiFe 900 7,09 6,55
Примітка: 1) композити приготовлені з дрібнодисперсного магнієвого порошку
104