Page 110 -

дчив збільшення розмірів кристалітів магнію у декілька разів, що пояснює під-

вищення температури десорбції.

Сорбція водню проводилась за температур 100, 200 і 300 °С. При 100 °С

композит поглинув 5,3 мас.% водню впродовж 60 хв і 6,4 мас.% протягом 2,5

год. При 200 °С поглинув 6,5 мас.% протягом 10 хв і 30 с при 300 °С. Порівню-

ючи результати абсорбції водню з попередніми додатками Zr V O і Ti Fe O то
3
3
0.6
3
3
для 100 і 200 °С TiFe показує середній результат, а для 300 °С співмірним, оскі-
льки за цієї температури вирішальними є процеси теплопереносу, а не кінетика

хімічної взаємодії матеріалу з воднем. Окрім цього композит повільно поглинає
водень навіть за кімнатної температури, однак гідрування відбувається кілька

годин та не досягає високих значень.

3.4.5 Гідролізне отримання водню з композитів MgH –TiFeH –С
x
2
На рисунках 3.39 і 3.40 показано вплив складу композитів на основі

стружки магнію Mg–TiFe–C на кінетику генерації водню через гідроліз у дис-

тильованій воді та розчинах MgCl з різними концентраціями. У таблиці 3.22
2
зібрано значення ступеня перетворення та об’єму виділеного водню під час гід-

ролізу.

Гідроліз композиту MgH –TiFeH демонструє збільшення виділення вод-
x
2
ню зі зростанням концентрації MgCl . Однак зростання відбувається до певного
2
значення концентрації MgCl – 0,05 моль/л, після чого відбувається різке зни-
2
ження приросту. Збільшення концентрації у двічі з 0,05 до 0,1 моль/л збільшило

конверсію лише на 2 %. Тому оптимальною концентрацією для гідролізу по-

двійного композиту є 0,05 моль/л, при якій виділяється 1180 мл водню з граму

композиту (с. к. = 77 %). Гідроліз у дистильованій воді призводить до вивіль-

нення 560 мл/г водню (с. к. = 37 %).

110