Page 46 - дисертація головей3-converted
P. 46

47

                      Концентрацію  водню  в  металах  виражали  величиною  ppm.  Середнє

               квадратичне  відхилення  концентрації  абсорбованого  водню  армко  залізом,

               сталями  У8  і  45  дорівнювало  для  С Н200  ±0,14;  ±0,10  і  ±0,16  ppm  та  для

               С Н800±0,16; ±0,90 і ±1,29 ppm відповідно.

                     Для визначення температури десорбції різних фракцій водню зразки сталей

               У8  і  45  різної  структури  повільно  нагрівали  і  фіксували  зміну  концентрації

               абсорбованого водню в часі.



                     2.4 Визначення опірності корозійному розтріскуванню за малої швидкості

                     деформації



                     Схильність  сталей  до  корозійного  розтріскування  (КР)  [88,  89]  у

               дослідженнях з малою швидкістю деформації проводили на установці УІП.

                     Критерій  схильності  до  КР  –  час  руйнування  металу  в  повітрі  ( рп)


               порівняно  з  часом  руйнування  в  корозивному  середовищі  ( рс)  за  однакової

               температури -  рп /  рс.

                     Для  запису  діаграми  розтягу  в  координатах  ”зусилля  –  час”  установка

               оснащена  динамометром  і  електронним  самопишучим  потенціометром  з

               відповідною  приставкою,  яка  давала  змогу  визначати  значення  механічних

               напружень на зразку.

                    Для  досліджень  схильності  до  КР  використовували  циліндричні  зразки

               (рис.  2.3)  діаметром  робочої  частини  d  =  6,4  мм,  які  шліфували  до  класу

               шорсткості 0,63, перед експериментом зачищали шліфувальним папером Р 320,

               промивали спиртом, висушували і до експерименту зберігали в ексикаторі.

                    Комірку  [90]  із  закріпленим  у  ній  зразком  встановлювали  у  тримачах

               випробувальної  установки.  Комірка  (рис.2.4)  та  манжети  виготовлені  з

               електроізоляційних матеріалів (скло, фторопласт, гума тощо), що забезпечувало

               повну  електроізоляцію  зразка  від  інших  деталей  установки,  які  б  могли

               контактувати з робочим розчином.
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51