Page 49 - дисертація головей3-converted

50

Під час вимірювань капіляр 9 встановлювали в заданій точці поверхні

зразка 8, що кріпиться на двокоординатному столику 6 в полі зору мікроскопа

1. Окуляр мікроскопа фокусували на кінчик капіляра, який знаходився на

поверхні зразка. За допомогою двокоординатного столика та електродвигуна 7

зразок переміщували в горизонтальному напрямку. Сканування поверхні

відбувалось в рухомій краплі електроліту, яка подавалась під надлишковим

тиском з ємності 3 по мірі пересування капіляру. Електродний потенціал

фіксували за допомогою потенціостата 2.

Протягом усього часу випробувань реєстрували величину електродного

потенціалу і за його зміною на суміжних ділянках, віддалених 0,5...1 мм,

оцінювали електрохімічну гетерогенність поверхні матеріалу.

2.6 Електрохімічні та металографічні методи досліджень

Електрохімічні характеристики інертного склографітового електрода,

армко заліза, сталей У8 і 45 різної структури досліджували за

загальноприйнятими методиками з використанням потенціостату ІPC-Pro за

трьохелектродною схемою (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Схема установки для поляризаційних досліджень:

1 – електрохімічна комірка; 2 – розчин електроліту;

3 – допоміжний електрод; 4 – робочий електрод; 5 – капіляр Лугіна;

6 – електрод порівняння ; 7 – відповідні клеми потенціостата