Page 85 - дисертація Головчук

85

3.4 Вплив дистанції напилювання на вміст оксидної фази у структурі

покриттів

Як правило, дистанцію напилювання обирають в межах від 80 до 150 мм.

Зрозуміло, що із збільшенням дистанції напилювання кількість кисню в

покритті буде зростати. Це зв’язано із тим, що напилювання відбувається у

атмосферному повітрі, до складу якого входить кисень. Чим довша дистанція

напилювання тим більше часу краплини, які формують покриття, взаємодіють

із атмосферою і тим товстіша плівка оксидів формується на їх поверхні

(рис. 3.22).

Елемент Масовий %

O 41.09

Mg 0.38

Al 9.60

Fe 45.85

Mn 0.53

Cr 1.12

Рисунок 3.22 – Оксидна плівка, утворена на поверхні однієї з краплин, що

формують покриття.

При ударі об поверхню напилюваної деталі роплавлені кулясті краплини

металу деформуються до форми блюдечок та кристалізуються на поверхні

напилюваної деталі у вигляді ламелей. Краплини розплавленого металу ПД та

закристалізовані ламелі зварюються між собою (рис. 3.23). Проте це відбувається

не вздовж всієї лінії їх контактування, а лише в деяких сприятливих для цього

місцях, тоді як на інших ділянках лінії розмежування їх розділяють одне від

одного товсті (завтовшки понад 5 мкм) оксидні плівки (рис. 3.23в). За наявності

у структурі покриттів таких товстих оксидних плівок, які розділяють суміжні

ламелі, міцність та пластичність самих покриттів суттєво зменшується. [178, 179]