Page 60 - дисертація Головчук

60

напиленого покриття Е 1/Е 2, ∆K – зміна ширини розрізу на кільці внаслідок

виникнення внутрішніх напружень у покриттях під час їх нанесення.

Рисунок 2.7 – Зразок для визначення напружень у ЕДП.

Зміну розкриття берегів розрізу на кільці (значення К) заміряли

штангенциркулем ШЦ-I-125-0,05 ГОСТ 166-89.

2.9 Методика визначення адгезивної та когезивної міцності

покриттів

Адгезія ЕДП - один з основних технологічних показників, який значною

мірою визначає технологічність, якість та можливість їх використання в

конкретних умовах впливу експлуатаційних чинників. Найпоширенішими

методами визначення адгезії покриттів вважають штифтовий та метод

склеювання.

Для визначення адгезії ЕДП у нашому випадку використали штифтовий

метод [173]. ЕДП напиляли на плоский зразок з каліброваним отвором, із

вставленим у нього конічним штифтом. Зразки для напилювання готували у

зібраному вигляді (разом зі штифтами). При цьому слідкували, щоб торець

штифта не виступав над поверхнею оправки. Для вимірювань використали

конічні штифти діаметром 3,0 мм. Товщина нанесених ЕДП становила