Page 54 - дисертація Головчук

54

[162]. Для уникнення взаємовпливу деформаційних полів між найближчих

відбитків віддаль між ними встановили 10…20 мкм.

Рисунок 2.3 – Схема розташування ділянок для визначення локального вмісту

елементів легування у покриттях.

2.4.2 Метод визначення динамічної мікротвердості. В роботі

використали також заміри мікротвердості методом динамічного індентування,

в основі якого автоматична реєстрація величини навантаження та глибини

проникнення індентора в тіло покриття як на етапі навантаження, так і на етапі

розвантаження. За результатами таких випробувань отримували діаграми

навантаження під час вдавлювання індентора у покриття P = f(h) (рис. 2.4), з

якої можна було визначати не лише мікротвердість, а ще й низку інших

параметрів таких як:

 схильність покриттів до мікро повзучості;

 мікротвердість у діапазоні малих і надмалих навантажень;

 мікродеформації в покриттях за кінетикою заглиблення індентора;

 градієнт властивостей по глибині втілення індентора;

 крихкість покриттів;

 пружність покриттів.