Page 53 - дисертація Головчук
P. 53

53

                        2.3 Методика оцінювання мікрогетерогенності електродугових

                  покриттів


                        Важливою характеристикою ЕДП є їх гетерогеність. В.І. Похмурським та

                  М.М.  Студентом  була  запропонована  методика  оцінювання  гетерогеності  за

                  величиною коефіцієнта мікрогетерогенності K МГ [162]:



                                                       n
                                             K  МГ   (  c сер    i с  )  n   c сер  ,                (2.1)
                                                      i 1


                                                                               2
                  де  n  -  кількість  ділянок  площею  35·10   мм ,  які  виділені  на  шліфі
                                                                       –4
                  достіджуваного  покриття  і  на  яких  за  допомогою  спектрального  аналізу


                  визначається вміст кожного елементу сі. Дані всіх проведених спектральних

                  аналізів усереднюються та по кожному елементу визначали його середній вміст

                  у покритті ссер.


                         З використанням коєфіцієнта K МГ можна судити про повноту сплавлення

                  шихти  ПД  та  сталевої  оболонки,  а  також  ступінь  сплавлення  між  собою

                  компонентів шихти. Для його визначення інтегрально оцінювали вміст певного
                                                                      2
                  компоненту с сер на ділянці площею 10 мм  і порівнювали його з локальним

                                                                –4
                                                                      2
                  вмістом  с і на ділянках площею 35·10  мм . Розмір ділянки для проведення
                  локального аналізу вибирали виходячи з середнього розміру ламелей (Рисунок

                  2.3). Оцінювання проводили на основі замірів як мінімум на десяти ділянках,

                  розташованих на віддалі 5 мм одна від одної. Сукупність отриманих значень K МГ,

                  отриманих для кожної з цих ділянок, усереднювали.


                        2.4 Визначення мікротвердості електродугових покриттів



                         2.4.1  Визначення  мікротвердості  за  Вікерсом.  Для  її  визначення

                  використали  мікротвердомір  ПМТ-3.  Навантаження  на  індентор  у  вигляді

                  алмазної  пірамідки  становило  3 Н,  експозиція  під  час  навантаження  -  30  с
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58