Page 27 - Марков А

25

на для експлуатованої сталі типу
10ГС в ~ 1,4 рази нижча порівняно
зі сталлю у вихідному стані (23,1
та 32,9 кДж/моль, відповідно).
На прикладі вуглецевої сталі
старовинних конструкцій, експлу-
атованих понад 100 років
(рис. 16б) показано, що підвищен-
ня температури корозивного сере-
довища більшою мірою інтенси-
фікує корозію сталі з вищим сту-
пенем деградації (сталь маяка) по-
рівняно зі сталлю у вихідному
Рис. 15. Поляризаційні криві сталі Ст3 стані, що пов’язали з прогнозова-
у вихідному (1, 2) та експлуатованому но гіршими бар’єрними власти-
(3, 4) станах, отримані у 0,3% розчині востями поверхневих плівок за
NaCl за рівня рН 6,5 (1, 3) та рН 2 (2, 4) вищої температури.

а б
Рис. 16. Поляризаційний опір R сучасної вуглецевої сталі Ст3 у вихідному
p
стані (1) та експлуатованих понад 100 років вуглецевих сталей водонапірної
вежі у Черкасах (2) та Аджигольського маяка (3) у 0,3% та 3% розчинах NaCl за
температури 18 °С (а) та у 0,3% розчині NaCl за температур 18 °С та 32 °С (б)

Поширення ЕХ підходу для оцінювання експлуатаційної деградації на клас
нержавних сталей. Складність застосування методу для оцінювання експлуатацій-
ної деградації механічних властивостей нержавних сталей вимагала окремого рі-
шення, оскільки їх відносно висока корозійна тривкість забезпечується високими
захисними властивостями поверхневих плівок. Тривала експлуатація зумовлює
деградацію їх механічних характеристик, проте їх ЕХ властивості, навпаки, свід-
чать про підвищення корозійної тривкості металу після експлуатації. Зокрема, ко-
розійна тривкість експлуатованої сталі 20Х13 у 3% розчині NaCl виявилася вищою,
ніж сталі у вихідному стані (рис. 17а), що узгоджується з результатами, отримани-
ми раніше О. Г. Архиповим та М. С. Хомою. Таку ЕХ поведінку металу пов'язали з