Page 24 - Марков А
P. 24

22

       проводів за кліматичних умов достатньо дифузії вуглецю з тіла зерен до їх меж на
       віддаль всього ~1 мкм. Розвинули цю концепцію, припустивши, що впродовж три-
       валої експлуатації додатково відбувається дифузія вуглецю, яку може інтенсифіку-
       вати водень, всередині зерен до дефектів типу меж субзерен чи інших дефектів з
       утворенням  там  нанопрошарків  карбідів,  які  окрихчують  метал  та,  відповідно,
       спричиняють  експлуатаційне  зниження  енергоємності  руйнування  і  його  крізьзе-
       ренний характер, властивий випробуванням на ударну в’язкість. За такого механіз-
       му експлуатаційної деградації металу на поверхні зламу мали би виявлятися сполу-
       ки вуглецю (типу карбідів) у більшій кількості, ніж загалом у металі, а ЕХ характе-
       ристики мали би бути чутливими до цього. Звідси для діагностування експлуата-
       ційної деградації сталей запропонували поширити ЕХ підходи для аналізу деграда-
       ції металу за поверхнями зламів. Враховуючи залежність таких ЕХ показників як
       густина  струму  корозії  чи  поляризаційний  опір  від  реальної  площі  поверхні, яку
       складно  оцінювати  у  випадку  зламів,  зосередилися  на  визначенні  електродного
       потенціалу Е поверхонь руйнування, який є чутливим до електрохімічної мікроге-
       терогенності сталей, у т.ч. до вмісту у них вуглецю С.
              Провели серію ЕХ експериментів у 0,3% розчині NaCl з визначенням елект-
       родного потенціалу шліфів Е  вуглецевих сталей з різним вмістом вуглецю (метал
                                          sh
       у стані постачання, близький до рівноважного стану після відпалу), а також елект-
       родного потенціалу поверхонь руйнування (зламів) Е  після випробувань на ударну
                                                                       fr
       в’язкість KCV ферито-перлітних трубних сталей Х52 у вихідному стані та після 30
       років експлуатації (Х52-12 та Х52-10) та 17Г1С після 28–30 років експлуатації.
              Отримали залежність між потенціалом шліфів Е  та вмістом вуглецю K  у
                                                                          sh
                                                                                                        C
       вуглецевих сталях, Е  – K  (рис. 12), яка підтвердила відому для вуглецевих сталей
                                      C
                                sh
       закономірність  зсуву  потенціалу  в  негативний  бік  зі  зростанням  вмісту  вуглецю.
       Оцінка  вагомості  зв’язку  між  цими  показниками  за  коефіцієнтом  кореляції
                                                             (R = 0,997)  показала  його  високу
                                                             щільність.  Регресійним  аналізом  з
                                                             використанням  методу  найменших
                                                             квадратів  залежність  апроксимували
                                                             рівнянням:
                                                                         Е  = -0,476 - 0,044 ·K .
                                                                           sh
                                                                                                   C
                                                                    Порівняльним  аналізом  потен-
                                                             ціалів поверхонь шліфів та зламів для
                                                             неексплуатованої  сталі  виявили  не-
                                                             значну       відмінність       між      ними
                                                             (рис. 13).  Однак,  для  експлуатованих

                                                              сталей відмінність між ними виявила-
          Рис. 12. Залежність між потенціалом                ся  істотною  (~ 70–90 мВ).  Отже,
         Е  вуглецевих сталей у 0,3% NaCl та                 деградація ферито-перлітних трубних
           sh
              вмістом вуглецю K , а також                    сталей  супроводжується  різким  змі-
                                       C
          потенціали Е  сталі Х52 у вихідному                щенням  електродного  потенціалу  по-
                          fr
           (Х52) та експлуатованому (Х52-12                  верхні  зламу  відносно  потенціалу
                      та Х52-10) станах                      шліфованої  поверхні.  З  урахуванням
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29