Page 97 - УДК

97

2.2.5 Вибір умов впливу корозивного середовища

Для визначення впливу абсорбованого водню на напруження старту та

закінчення структурних перетворень дослідженого сплаву, а також показника

опору водневому окрихченню (ψ Н) попереднє електролітичне наводнювання

проводили у водному розчині флуоридної кислоти (HF) з рН 2. А для

визначення електрохімічних властивостей досліджуваного сплаву та

показника його опору корозійному розтріскуванню (ψ КР) експерименти

проводили у водному розчині флуоридної кислоти (HF) з рН 5.

2.2.6 Апробація розробленої методики

За кімнатної температури структурне перетворення вихідного аустеніту у

мартенсит у ненаводненому сплаві починається за напружень 500 МПа, а його

руйнування спостерігається за досягнення напруження 800 МПа.

Випробувано зразок запропонованої конструкції з метою оцінити

схильність досліджуваного сплаву до водневого окрихчення. Зразок

попередньо електролітично наводнювали у водному розчині флуоридної

кислоти (HF) з рН 2 за густини струму 50 мА/см впродовж 65 год. Такий
2
«жорсткий» режим наводнювання вибрали з огляду на дуже низьку швидкість

дифузії водню у NiTi сплавах.

Зразок після електролітичного наводнювання навантажували на повітрі

за швидкості переміщення затискача 1 мм/год (Рис. 2.4).

З отриманої кривої навантаження слідує, що після такого «жорсткого»

режиму наводнювання на лінійній пружній ділянці не спостерігається

псевдопружного структурного перетворення вихідного аустеніту у мартенсит,

руйнування відбулося за досягнення напруження 646 МПа, що суттєво нижче

ніж для вихідної не наводненої структури (приблизно 800 МПа).