Page 104 - УДК
P. 104

104

               отриманих методом скінчених елементів [186] для діапазону 0,1 < b/2 r < 0,5; b 

               глибина тріщини.




























                                   a                                                   б

                       Рис.  2.9.  Злами  зразків,  випробуваних  на  циклічну  тріщиностійкість  з

                прямим фронтом тріщини – а і з півеліптичним -б. І – фронт початкової втомної

                (залікової) тріщини; ІІ – фронт кінцевої втомної тріщини (долом).



                      Коефіцієнт інтенсивності напружень для поверхневої прямої тріщини (Рис.

               2.9а) за одновісного розтягу визначали за формулою [187]


                                         K Y  m σ πb    4Y P  / (π ) π ,d 2  b                         (2.2)
                                                            m

               де Y m – поправкова функція; b – глибина тріщини; r – радіус робочої ділянки

               зразка; P – розмах прикладеної сили.


                                               
                                 Y     0,926 1,771( / 2 ) 26,421( / 2 ) r       2  
                                                            r 
                                                                          b
                                                       b
                                   m                                                                     (2.3)
                                                                             4
                                         78,481( / 2 ) r  3    87,911( / 2 ) .
                                                                     b
                                                 b
                                                                          r
                      При  вирощуванні  втомної  тріщини  розмах  коефіцієнта  інтенсивності
               напружень  для  поверхневої  тріщини  з  прямим  фронтом  за  трьохточкового

               вигину (Рис. 2.10) визначали за формулою [187]
   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109