Page 109 - Дисертаця Венгринюк
P. 109

109

                         Найвищою чутливістю до водневого окрихчення сталі у вихідному стані

                  характеризується показник HES  – зміна β (рис. 3.17в), тоді як експлуатованої
                                                        β
                                            J0
                  сталі – показник HES  – зміна J 0 (рис. 3.17б).




                         3.6  Розроблення  критерію  досягнення  граничного  стану  сталі

                  газопроводу в умовах транспортування водню за показником її в’язкості

                  руйнування



                                                       cr
                         В’язкість  руйнування  K   є  особливо  важливою  властивістю  трубних
                  сталей не тільки з огляду опірності опору росту тріщини в загальному, але і

                  можливого  негативного  впливу  транспортованого  трубами  водню  на

                  тріщиностійкість K Н за активного навантаження. У цьому зв’язку відповідні
                                         cr
                  нормативні документи регламентують гранично допустимі значення статичної

                  тріщиностійкості. Водень, за правило, знижує в’язкість руйнування сталей і

                  цим  наближає  досягнення  регламентованого  гранично  допустимого  рівня.


                  Воно  залежить  від  інтенсивності  наводнювання  металу  в  околі  фронту
                  тріщини, а одним із чинників впливу на цю інтенсивність виступає швидкість


                  навантаження.
                         У  нормативних  документах  регламентований  мінімально  допустимий


                  рівень в’язкості руйнування подають, виходячи з показника лінійної механіки
                  руйнування,  тобто  в  параметрах  коефіцієнта  інтенсивності  напружень.  З


                  іншого боку, застосовано метод J-інтеграла, оскільки порівняно низькоміцні

                  трубні  сталі  відзначаються  підвищеним  рівнем  пластичності.  Тому

                  використали  показник  K JH,  який  обчислювали  з  експериментально

                  визначеного  значення  J 0Н,  що  відповідає  старту  тріщини.  Для  цього

                  використовували класичну для механіки руйнування залежність  [70]:

                                                 K JH  =  [J 0H   E el  / (1−  2 )] ,                   (3.6)


                  де індекс “Н” означає наводнений стан зразка, а “J” – перерахунок показника

                  J 0Н; Е – модуль пружності (Юнга), υ – коефіцієнт Пуассона.
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114