Page 110 - Дисертаця Венгринюк

110

Отримане значення K JH порівнювали з регламентованим гранично

cr
допустимим рівнем в’язкості руйнування K і на цій основі вважали, що сталь
трубопроводу досягає граничного стану за умови:

cr
K JH = К JН (3.7)
.
для певної концентрації водню С. Виходячи з аналізу документу ASME B31.12
[47] для водневих трубопроводів K JН сталі API 5L Х52 (аналог сталі 17Г1С) на

рівні 55 МПа·√м, а зворотній перерахунок у критичне значення J 0 Н відповідає
cr
13,3 Н/мм.

Як показано у пп. 3.4 та в працях [39, 40, 88], в’язкість руйнування сталей

трубопроводів знижуються внаслідок їх експлуатації. Це зниження тим

істотніше, що більша інтенсивність наводнювання і менша швидкість прогину

зразка. Результати досліджень впливу електролітичного наводнювання

експлуатованої сталі 17Г1С на параметри її тріщиностійкості J 0Н та K JН

залежно від зазначених чинників наведені на рис. 3.18.

Методом найменших квадратів отримано залежності (криві 1 та 2 на
рис. 3.18б):

+

v
K JH = 9,842 lg( ) 107,94, (3.8)
+

K JH = 11,55 lg( ) 95,667. (3.9)
v
Оцінка вагомості зв’язку між цими показниками (в’язкістю руйнування

K JН та швидкістю навантаження зразків v) за коефіцієнтом кореляції показала
2
його високу щільність (R = 0,99 та 0,9 для помірної та сильної інтенсивності

катодного наводнювання, відповідно).
Як слідує з рис. 3.18, залежність 2, критичний рівень в’язкості

руйнування не досягається для експлуатованої сталі за найжорсткіших

застосованих умов наводнювання (мінімальна швидкість навантаження

v = 0,005 мм/хв та максимальна густина струму катодної поляризації
2
і = 1,0 мА/см .

Залежності в’язкості руйнування K JН від швидкості навантаження v для

зразків експлуатованої 38 років сталі 17Г1С після їх електролітичного

наводнювання за різної густини струму апроксимували на менші швидкості v,