Page 55 - dyser_Stankevych
P. 55

55

               важливе  місце  зайняли  композитні  матеріали  (КМ),  забезпечуючи  можливість

               поєднання промислового дизайну та надійності виробів. Наука про КМ як розділ

               матеріалознавства зародилась на межі 60 років XX ст. і розвивалась переважно у

               напрямку розв’язання проблеми покращення їх механічних характеристик [169].

               Природно, що для вирішення цієї задачі необхідно вивчати механічну поведінку

               таких матеріалів.

                     Значну  увагу  надають  вивченню  міцнісних  характеристик  волоконних  КМ

               [169–171], що  зумовлено не  лише  властивостями  та різноманіттям їх  складових

               елементів, але й особливостями самої структури матеріалів. Для таких композитів

               розрізняють  низку  можливих  стадій  макроруйнування,  зокрема,  розтріскування

               матриці, порушення адгезії, відшарування волокон від матриці, руйнування самих

               волокон,  їх  витягування,  розвиток  тріщин  тощо.  Для  їх  ідентифікування  добре

               зарекомендував  себе  метод  АЕ  [68,  71],  про  що  свідчить  величезна  кількість


               наукових публікацій [172–196]. Розглянемо деякі з них. Зокрема, у праці [185] під
               час навантаження розтягу скловолоконного металізованого композита сигнали АЕ


               аналізували  за  допомогою  методу  розпізнавання  образів  та  частотного  аналізу.
               Спостерігали кореляцію між накопиченою абсолютною АЕ-енергією та механіч-


               ними властивостями зразків із покривом та без нього під час розтягу. Показано,
               що сильніше зчеплення між основою і покриттям призводить до зниження меха-


               нічної енергії, яка випромінюється під час пружної деформації і яку можна запи-

               сати за допомогою апаратури. Крім того, на основі відмінностей частотних пара-

               метрів та із використанням технології розпізнавання образів класифікували сигна-

               ли  від  чотирьох  механізмів  руйнування  зразків  із  покривом  і  трьох  механізмів

               руйнування зразків без нього. У першому випадку це – розтріскування матриці,

               руйнування  зв’язку  волокно/матриця,  розрив  волокон  і  руйнування  зв’язку

               матриця/покрив. Результати оптичних досліджень зразків та їх зламів (мікрофрак-

               тографія) підтвердили виявлені за допомогою аналізу АЕ механізми.

                     За аналізом сигналів АЕ методом нейронних мереж під час стиску ламінату з

               вуглецевим волокном у праці [186] відокремили два механізми руйнування, пов’я-

               зані з матричним розтріскуванням та відшаруванням.
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60