Page 56 - dyser_Stankevych

56

У праці [187] використали АЕ для вивчення властивостей сигналів окремих

компонент бетону (наповнювача, матриці та міжфазної перехідної зони). Встано-

вили, що для тріщин, які поширюються в наповнювачі, частота хвиль АЕ має

діапазон 300-400 кГц, а коли тріщина поширюється в матриці та міжфазній зоні –

100-300 кГц.

За домінуючою смугою частот сигналів АЕ вивчали різні механізми руйнування

у багатошарових п’єзоелектричних композитах [188]. Встановили, що у випадку

катастрофічного руйнування в PZT-шарах для сигналів АЕ домінуючою є смуга

частот 150–250 кГц із великими значеннями амплітуд, у випадку розтріскування

матриці і/або розшарування між волокном і матрицею – 150–250 кГц із малими їх

значеннями, руйнування волокна і/або деламінація між волокном та PZT-шаром –

300–500 кГц із високими значеннями амплітуд сигналів АЕ.

Характеристики розвитку руйнування армованого арамідним волокном ком-

позита під впливом навантаження великою ударною силою досліджували у праці
[189]. Сигнали AE проаналізували в термінах амплітуди, нормалізованої сукупної

енергії, співвідношення часу наростання до амплітуди та частотного піку за
швидким перетворенням Фур’є (ШПФ). За частотним піком та його величиною

виділили чотири типи сигналів, що супроводжували відповідний механізм руйну-
вання: матричне розтріскування – низький рівень амплітуд (42…48 дБ) і частот-

ний пік поблизу 106 кГц; розрив волокна – високий рівень амплітуд (більше

70 дБ) і частотний пік більше 300 кГц; розшарування між волокном та матрицею і

витягування волокна – амплітуди середнього рівня (50…65 дБ) і низькі частоти

(близько 110 кГц); розщеплення та фібриляція волокна – низький рівень амплітуд

(нижче 55 дБ), але високі частоти (близько 400 кГц).

Руйнування ламінатних композитів із різною конфігурацією укладки волокон

та різними волоконними системами досліджували у праці [190]. Класифікувавши

сигнали АЕ за домінуючої частотою та її амплітудою за допомогою ШПФ та

здійснивши мікроскопічні дослідження, встановили, що напрямок поширення

головної тріщини у таких композитах суттєво залежить від орієнтації волокон і не

залежить від напрямку початкового вирізу на зразку.